Соєвий соус

Соєвий соус це мабуть найпопулярніша приправа у всьому світі. 
В Україні соус став відомим та набув популярності відносно нещодавно, з появою суші та страв східної кухні, і став улюбленою приправою у кожній оселі. Використовують його не тільки у професійній кухні ресторанів та кафе, а також і в повсякденному домашньому приготуванні салатів, маринадів для м'яса та риби, суші, ролів, перших страв, соби та удонів  і навіть піцу можна вживати з цим чудо - соусом. Також ним можна замінити сіль готуючи  страви.


Соєвий соус є досить концентрованим та соленим, тому при вживанні суші його можна робавити водою до смаку. 
В Японії традиційно в соус занурюють не весь шматок рола, а тільки ту частину де є риба, оскільки сира охолоджена риба не має вираженого смаку. Рис в соус не занурюють тому, що при приготуванні для нього варять заправку яка надає рисові кисло - солодкого смаку.

В Україні споживання суші та соєвого соусу трішки відрізняється. Споживачі здебільшого полюбляють добре вимочити шматок рола в соусі і тоді вже їсти. І ще є нормально, чому б і ні, якщо смакує, але тут є один мінус. Якщо правильно зварений рис, він має бути розсипчастим. Це означає, що макнувши шматок рола в соус один раз, його потрібно швиденько покласти до рота де рис має розлетітись на рисинки, а коли його кілька раз вимочувати в соусниці, рол може там і розлетітись.


Отже як виникла наша улюблена приправа

Соєвий соус було винайдено в Китаї буддійськими монахами які не вживали ні м'яса ні молочних продуктів, але хотіли готувати смачні страви.

Спочатку це була соя яка стала для монахів заміною м'яса, а вже пізніше вони почали робити соєвий соус.
У традиційному варіанті його готували за допомогою ферментації, тобто бродіння. 
Потрібно було зваарити соєві боби і поставити бродити. І це займало досить багато часу.
Оскільки сіль в Китаї на той час була дуже дорогою, то приправа швидко набрала великої популярності.
В 17 столітті коли рецепт потрапив до Японії, японці добавили до нього пшеницю, це поліпшило смак соусу, але збільшило час ферментації який займав вже один рік часу.

Вже в середині 20 століття коли японська кухня стала популярною і модною в Америці та Європі процес виготовлення пришвидшили за допомогою додавання дріжджів або бактерій які пришвидшували час бродіння, та зменшили час приготування соусу до 1 місяця.

В теперішній час завдяки сучасним технологіям, і завдяки спеціальго обладнання, такого як камере в яких задані усі необхідні умови, соус готують за три дні, і він має досить тривалий термін зберігання до 1 року.

Ось така історія найпопулярнішої у світі приправи без якої не можливо уявити собі споживання суші та ролів

До всіх новин


Related Articles

Сьогодні замовлення приймаємо по телефону 097 542 75 70